Народні прикмети

*Ворона сидить уранці на верховітті і каркає - на завірюху.

*Ворона під крило ніс ховає - до холоду.

*Ворона заховала свого дзьоба під крило - сильно похолодає.

*Горобці ховаються у хмиз - на мороз або перед завірюхою.

*Снігурі туляться до оселі - на великий снігопад.

*Вранці сорока стрибає з гілки на гілку - на відлигу.

*Рано-вранці побачиш самотнього крука високо в небі - чекай лютого морозу.

*Купаються ворони - до негоди, каркають усією зграєю - до морозу, влаштовують в небі хороводи - на снігопад, сідають на землю - до відлиги, вмощуються на нижніх гілках дерев - на вітер.

*Дзвінко кричать галки - на відлигу: «Галки тепла накликали».

*Снігур заспівав - на хуртовину.

*Снігурі прилетіли в грудні - зима буде суворою.Хлібородність - перед суворою зимою.

*Галки збираються великими зграями і сильно кричать - на ясну погоду і мороз.

*Граки в'ються високо зграями і стрілою спускаються на землю - буде снігопад; кружляють над гніздами - то сядуть, то знову злетять - перед зміною погоди.

*Горобці ховаються у затишок - під дах чи залазять у купи хмизу - на мороз і заметіль.

*Снігур під вікном сповіщає про себе -на відлигу.

*Сова кричить - холод накликає.

*Ґави сідають купами - буде віхола.

*Якщо ворони летять до села, то буде холодно, а коли з села, то тепло.

*Якщо ворони колотяться - крутяться в небі, то це на заметіль, а як сидять на гілячках і пришкулили голови, то це на мороз.

*Якщо ворони вранці сидять на верхівках дерев й каркають - бути метелиці й морозу, вмостились на середньому й нижньому гіллі - чекай вітру, на землі - потепліє, влаштували «ігри» в небі, перекидаються через голову, різко шугають донизу і знову вгору - за два-три дні буде хуртовина.

*Якщо куріпки виводяться восени біля людських жител, то це віщує дуже холодну зиму .

*Снігур співає (частіше скрипить) - на сніг та заметіль.

*Синиці вранці пищать й до будинку туляться - чекай похолодання, вночі морозу.

*Синиця одноманітно посвистує так, неначе хтось пилку гострить, - чекай морозу.

*Якщо ворона вранці сидить на верхівці дерева, буде заметіль.

 Народні прикмети   

* Горобці зграйками перелітають з місця на місце — перед сильним вітром  Горобці ховаються в укриття — на мороз або заметіль. 

Птахи у народних прикметах

* Горобці перелітають зграйками з місця на місце – перед сильним вітром.

* Голуби туркочуть – тепло віщують.

* Гуси полощуться – на тепло.

* Снігурі під вікном цвірінькають – на відлигу.

* Ворона купається – на дощ.

* Коли добре чути дятла – буде дощ.

* Синиця до хати – зима у двір.

* Горобці дружно цвірінькають – на відлигу.

* Горобці ховаються в укриття – на мороз.

* Ворона кричить влітку – до дощу, взимку – на заметіль.

*Птахи ховають дзьоб під крило – на мороз.

* Сорока ховається під стріхою – на заметіль.

* Ворони купаються – на негоду, каркають – на мороз, гуртом літають – на снігопад, а вмощуються на нижніх гілках дерев – на вітер.

* Снігур заспівав, а сорока під дах заховалася – бути хуртовині.

Птахи у легендах та переказах

Ворона

  Прокляття ворони пояснюється так.

Ворона хотіла було пити кров, яка крапала з ран розп’ятого Спасителя, за що Бог прокляв її. І з тих пір частина дзьоба ворони навіки набула червоного кольору.

Сорока

 Крик сороки на хаті чи біля хати означає або те, що господаря хтось лаятиме, або що він одержить якусь звістку, або ж будуть гості.

Сова, сич, пугач

 Сови, сичі та пугачі є в українській народній поезії найзловіснішими птахами.

Особливо це стосується сови, яка стала символом усього темного і похмурого.

 За українськими народними віруваннями сови і пугачі пішли від кішок, тому в них котячі голови і їхній крик нагадує крик кішки.

 Поява сови і пугача поблизу села наводить нудьгу і смуток на всіх його жильців.

Крик сови і пугача на хаті взагалі віщує пожежу.

Круки

 Подекуди в Україні вважають, що нечистий літає по дворах у подобі крука, підпалює дахи і взагалі завдає людям багато шкоди.

 Коли кричить крук, дехто хреститься, наче боїться наврочення.

 Схильність круків і ворон до падалі обумовлюється повір’ям, що крук віщує смерть.

 Горобці

 Вважають, що горобець – проклята Господом пташка.

Прокляття Богом тісно пов’язується з розп’яттям Господа на хресті. Коли розпинали Христа, горобці кричали «Жив! Жив! Жив!».

Кати почати тоді зі ще більшою жорстокістю мучити Христа. За це Господь прокляв горобців і не дозволив їм відлітати на зиму в теплі краї.

Дятел

 Також є переказ про дятла.

Ніби він виник із землі, а що із землі – то із самого Бога.

 Кажуть, що якби послухати вночі біля гнізда дятла, можна виразно почути, як він стогне; це в дятла болить голова від того, що він цілодобово безперестанку довбає дерево.