Прислів'я, приказки про птахів зимуючих птахів
Ворона, сорока
Вліз
межи ворони, кракосії, як вони.
Ворона
вороні око виклює.
Кому
ворон над головою кряче, той щастя має собаче.
Новину
ворона на хвості принесла.
Чорний,
як вороняче крило.
Лякана
ворона і куща боїться.
Дружні
сороки і орла заклюють.
Від ворон
одстала, до пав не пристала.
Вліз межи ворони, кракай, як і вони.
Ворона вороні око не виклює.
Ворона й за морем літає, та дурна вертається.
Вороні і мило не поможе - все чорна буде.
Лякана ворона куща боїться.
Двох сорок
разом за хвіст не вдержиш.
Дружні сороки і орла заклюють.
Сорока на хвості принесла.
Ворона
Від ворон
відстала, до пав не пристала.
Вліз між
ворони, кракай, як і вони.
Ворона
вороні ока не виклює.
Ворона хоч
мала, а рот великий.
Ворона
прямо літає, та ніколи дома не ночує.
Ворона —
сові не оборона.
Ворона й за
морем літає, та дурна вертається.
Вороні і
мило не поможе - все чорна буде.
Куди б
ворона не літала, завжди на гній сяде.
Не поможе
вороні купіль, а крукові мило.
Вороні
соколом не бути.
Голу кістку
і ворона не хоче дзьобати.
Із ворон
почали, а на сороки перевели.
Йому й
ворона за солов'я стане.
Не вилітала
ворона замолоду у вирій, то й не полетить на старість.
Не каркала
ворона, догори летючи, а наділ і поготів не буде.
Куди
ворона, туди й хвіст.
Куди вороні
не літати, то треба крилами махати.
На кого
ворони, на того й сороки.
Нащо вороні
великі розговори, коли вона знав своє «кра».
Знати
ворону по польоту.
Лякана
ворона куща боїться.
Яка ворона
в воду, така й з води.
Кому ворон
над головою кряче, той має щастя собаче.
Старий
ворон густо не кряче.
Від ворон
одстала, до пав не пристала.
Вліз межи ворони, кракай, як і вони.
Ворона вороні око не виклює.
Ворона й за морем літає, та дурна вертається.
Лякана
ворона куща боїться.
Ворона
вороні ока не видовбає.
Горобець
Горобець-молодець, а ластівка — краще.
Восени
і горобець багатший.
Слово —
не горобець, вилетить — не спіймаєш.
Горобець
маленький, а серденько має.
Горобців
боятися - проса не сіяти.
Краще нині
горобець, як узавтра голубець.
Ліпше
горобець у жмені, як журавель у небі.
Ліпше
горобець в руці, чим заєць в лісі.
Старого
горобця на полову не зловиш.
То
стріляний горобець.
Горобці
крупу з'їли, а синиця в клітку попала.
Де ті
горобці подінуться, як корчма згорить?
Не грати
горобцеві з соколом.
По горобцях
з гармат не стріляють.
Горобець
маленький, а серденько має.
Горобців боятися - проса не сіяти.
Краще нині горобець, як узавтра голубець.
Ліпше горобець у жмені, як журавель у небі.
Ліпше горобець в руці, чим заєць в лісі.
Старого горобця на полову не зловиш.
То стріляний горобець.
Дятел
Хто б дятла
знав, якби не його ніс.
Синиця
Краще синиця
в жмені, ніж журавель у небі.
За морем і
синиця птиця.
Синицю хоч
на пшеницю, так не буде толку.
Синиця — не
птиця.
Всяка
сорока від свого язика страждає.
Синиця
пищить - зиму віщить.
Сова, сич, пугач
Не
бачить сова, яка сама.
Ніхто
не буде знати, тільки сич та сова, та людей півсела.
Сові
сонце ріже.
Сова
вдень мовчить, а вночі кричить.
Мудрий, як сова.
Ніхто не
буде знати, тільки сич та сова, та людей півсела.
Сова вдень
мовчить, а вночі кричить.
Сова спить,
а кури бачить.
Сова плаче
— сліз не має.
Сові сонце
очі коле.
Сорока
Всяка
сорока від свого язика страждає.
Двох сорок
разом за хвіст не вдержиш.
Дружні
сороки і орла заклюють.
Сорока на
хвості принесла.
І сорока
розказує, та толку мало.
Не одна
сорока білобока.
Сорока
гостей кличе.
Сорока
скрегоче, бо гостей хоче.
Сорока з
тину, а десять — на тин.
Сорока у
ворони просить оборони.
Цокотала
сорока пугачеві і про те і про се, і про Якова, і про всякого, а він їй в
одвіт: «Пугу!»
Ні пава, ні
ґава.
Горобець не
сіє, не жне, а зернятка клює
Горобців
боятися — проса не сіяти
Зранку
кричить синиця - на мороз". А про таких, хто багато пообіцяв, а нічого не
виконав, кажуть: "Синиця слави наробила, а моря не запалила".
Є ще й таке прислів'я: "Синиця шкоду
робить, а журавель відповідає".
| 
