Вірші про птахів (Микола Вінграновський)

Синичко, синичко

— Синичко, синичко,

А де твоя спідничка,

І ти на морозі

Ходиш в босій нозі?

— Була на весіллі,

Була й на похміллі,

І моя спідничка

Там, де й черевички.

— Сороко, сороко,

А де твоя сорочка,

Що ти на сніжини

Та без сорочини?

— Була на хрестинах,

Ще й на іменинах.

Мені ті хрестини,

Що без сорочини.

— Синичко-сороко,

А де ж ваше око,

Що ні спідничини,

Ані сорочини?

ДЯТЕЛ

 По рецепту на базарі

 Дятел вибрав окуляри,

 Натягнув собі на ніс,

 Полетів трудитись в ліс.

 У осінню хмуру пору

 Хитрий жук зашивсь під кору.

 Дятел глянув, сів на сук,

 Носом тук — і згинув жук.

 От які-то окуляри

 Вибрав дятел на базарі!

***

Дятел-дятел, тук-тук-тук,

 Під корою ходить жук.

 Цей шкідливий короїд

 Попадеться на обід.

***

Хто тут стука - тук та тук?

Дятел, лісу добрий друг!

Ловить дятел для обіду

Вусача і короїда.

В дятловій кузні

***

Гаряча пора,

Дятлова кузня стоїть край двора

 Дятел невтомно працює щодня,

Так роботяща у нього рідня.

Вчився він змалку так працювать,

Щоб шкідників з-під кори добувать.

***

Я сидів на лавочці надворі,

Й так мене кусали комарі

Ну, залазять аж за комір, хитрі.

Раптом, як зависне у повітрі, Наче квітка маєво зелене –

Й комаригу хвать із перед мене.

Роздивився на льоту: синичка!

Ах ти ж молодчина - рятівничка.

Д. Білоус

***

Птахи - наші друзі дорогі!

Знаю я, і знаєш ти:

Птахів треба берегти!

    Сойчині комори

Ховає сойка скрізь горішки,

Ховає жолуді та шишки

В мале дупелечко в горісі,

Під корені дерев у лісі,

Під мох, під листячко опале

І всім кричить:

- Це я надбала! -

А як впаде на землю сніг -

Вона гризе собі горіх

Чи зерна з шишки вибиває,

І зиму радісно вітає…

   Горобчики      Г.Бойко

В зимові дні на стовпчиках,

На вітах, на дахах

Сидять малі горобчики

У сірих піджачках.

Сидіти б їм під стріхами,

Чекати б їм тепла,

Та жаль, що всюди віхола

Поживу замела.

Сніги, мов білі килими,

І долі - ні зерна.

Я хліба накришила їм,

Посипала пшона.

Горобчики наїлися,

І, наче у теплінь,

Всі радо розлетілися:

- Цвірінь-цвірінь-цвірінь!

    Зiпсований телефон

Посідали птахи

В зіпсованого телефона

Грати.

- Кру! -

Шепнув журавель вороні.

- Кра! -

Шепнула ворона сороці.

- Кре!

Сказала сорока-білобока сові.

А та все чула, все знала

І тільки зареготала

 - Хо-хо-хо-хо-хо-хо...

***

Ми прийшли у парк гуляти.

Раптом – глядь –

На гілці дятел.

Метушиться, клопіткує,

Сумку з ліками готує.

– Дятле-дятле! Стукотійку!

Погуляй із нами хвильку!

Стукотій відповідає:

– Вибачайте, поспішаю.

Захворіла нині груша –

Лікувати грушу мушу.

Кликнув гаву-санітарку –

І мерщій щугнув із парку.

Чим бавляться горобчики?   Леся Мовчун 

Чим бавляться горобчики,

Коли сидять без мами?

Один знайшов листочок

У себе під ногами,

Спіймав дощинку з неба -

Блакитну крапелинку.

А другий взяв у дзьобик

Тоненьку соломинку.

Пускають мильні бульбашки

Горобчики щасливі.

Ось так з'явилась райдуга

По теплій літній зливі.

Плутанина       В.Кириленко

Сорока сіла на дубку

І ну кувать: " Ку-ку! Ку-ку!"

Неподалік ведмідь куняв

І на сороку: " Гав, гав, гав!"    

Коли це прилетів ще й грак,

На всіх поглянув і: "Квак, квак!"

Зелена жабка, як почула,

У річку з подиву пірнула.

Веселі музики    Олесь Лупій 

Соловей заграв на скрипці,

 Дятел - на цимбалах,

А синиці на ялиці

Пісню заспівали.

 Соловейко - смиком, смиком,

 Дятел - в срібні струни.

Такі співи та музики,

Аж за гаєм луни.