Годівнички Анатолій Камінчук
Я ладнаю годівнички
Для горобчика й синички,
Для малого снігурця
Крихт насиплю і пшонця.
Прилітайте, друзі милі,
Не лякайтесь заметілі!
Звідкись
гості налетіли
Стоголосим
табуном
І
розсипалися в полі
Над
розсипаним зерном?
Заспівали,
задзвеніли,
Мов
заграли кобзарі…
Де
взялась весела зграя,
Жарогруді
снігурі.
Ось вони
на сніг упали
І
розквітли, як квітки…
На городах
мак рожевий
Так
заквітчує квітки.
Нагло
враз табун крилатий
Небезпечне
щось почув,
Вгору
знявсь, і дуб гіллястий
В кущ
троянди обернувсь.
Ще
хвилина, і, як в казці,
Враз
осипались квітки,
І за
вітром над снігами
Полетіли
снігурі.
Вірші про птахів (Микола Вінграновський)
Синичко, синичко
—
Синичко, синичко,
А де
твоя спідничка,
І ти на
морозі
Ходиш в
босій нозі?
— Була
на весіллі,
Була й
на похміллі,
І моя
спідничка
Там, де
й черевички.
—
Сороко, сороко,
А де
твоя сорочка,
Що ти на
сніжини
Та без
сорочини?
— Була
на хрестинах,
Ще й на
іменинах.
Мені ті
хрестини,
Що без
сорочини.
—
Синичко-сороко,
А де ж
ваше око,
Що ні спідничини,
Ані
сорочини?
ДЯТЕЛ
По рецепту на базарі
Дятел вибрав окуляри,
Натягнув собі на ніс,
Полетів трудитись в ліс.
У осінню хмуру пору
Хитрий жук зашивсь під кору.
Дятел глянув, сів на сук,
Носом тук — і згинув жук.
От які-то окуляри
Вибрав дятел на базарі!
***
Дятел-дятел,
тук-тук-тук,
Під корою ходить жук.
Цей шкідливий короїд
Попадеться на обід.
***
Хто тут стука - тук та тук?
Дятел, лісу добрий друг!
Ловить дятел для обіду
Вусача і короїда.
В дятловій кузні
***
Гаряча пора,
Дятлова кузня стоїть край двора
Дятел невтомно працює щодня,
Так роботяща у нього рідня.
Вчився він змалку так працювать,
Щоб шкідників з-під кори добувать.
***
Я сидів на лавочці надворі,
Й так мене кусали комарі
Ну, залазять аж за комір, хитрі.
Раптом, як зависне у повітрі, Наче
квітка маєво зелене –
Й комаригу хвать із перед мене.
Роздивився на льоту: синичка!
Ах ти ж молодчина - рятівничка.
Д. Білоус
***
Птахи - наші друзі дорогі!
Знаю я, і знаєш ти:
Птахів треба берегти!
Сойчині
комори
Ховає
сойка скрізь горішки,
Ховає
жолуді та шишки
В мале
дупелечко в горісі,
Під
корені дерев у лісі,
Під мох,
під листячко опале
І всім
кричить:
- Це я
надбала! -
А як
впаде на землю сніг -
Вона
гризе собі горіх
Чи зерна
з шишки вибиває,
І зиму
радісно вітає…
Горобчики Г.Бойко
В зимові
дні на стовпчиках,
На
вітах, на дахах
Сидять
малі горобчики
У сірих
піджачках.
Сидіти б
їм під стріхами,
Чекати б
їм тепла,
Та жаль,
що всюди віхола
Поживу
замела.
Сніги,
мов білі килими,
І долі -
ні зерна.
Я хліба
накришила їм,
Посипала
пшона.
Горобчики
наїлися,
І, наче
у теплінь,
Всі радо
розлетілися:
-
Цвірінь-цвірінь-цвірінь!
Зiпсований телефон
Посідали
птахи
В
зіпсованого телефона
Грати.
- Кру! -
Шепнув
журавель вороні.
- Кра! -
Шепнула
ворона сороці.
- Кре!
Сказала
сорока-білобока сові.
А та все
чула, все знала
І тільки
зареготала
- Хо-хо-хо-хо-хо-хо...
***
Ми
прийшли у парк гуляти.
Раптом –
глядь –
На гілці
дятел.
Метушиться,
клопіткує,
Сумку з
ліками готує.
–
Дятле-дятле! Стукотійку!
Погуляй
із нами хвильку!
Стукотій
відповідає:
–
Вибачайте, поспішаю.
Захворіла
нині груша –
Лікувати
грушу мушу.
Кликнув
гаву-санітарку –
І мерщій
щугнув із парку.
Чим бавляться горобчики? Леся Мовчун
Чим
бавляться горобчики,
Коли
сидять без мами?
Один
знайшов листочок
У себе
під ногами,
Спіймав
дощинку з неба -
Блакитну
крапелинку.
А другий
взяв у дзьобик
Тоненьку
соломинку.
Пускають
мильні бульбашки
Горобчики
щасливі.
Ось так
з'явилась райдуга
По
теплій літній зливі.
Плутанина В.Кириленко
Сорока
сіла на дубку
І ну
кувать: " Ку-ку! Ку-ку!"
Неподалік
ведмідь куняв
І на
сороку: " Гав, гав, гав!"
Коли це
прилетів ще й грак,
На всіх
поглянув і: "Квак, квак!"
Зелена
жабка, як почула,
У річку
з подиву пірнула.
Веселі музики Олесь Лупій
Соловей
заграв на скрипці,
Дятел - на цимбалах,
А синиці
на ялиці
Пісню
заспівали.
Соловейко - смиком, смиком,
Дятел - в срібні струни.
Такі
співи та музики,
Аж за
гаєм луни.
|