Загадки про птахів
Біла латка,
чорна латка по дереві скаче.
(Сорока)
Біле, як сніг, чорне, як жук, вертиться,
як біс, і
повертає в ліс.
(Сорока)
Над подвір'ячком літає,
Все
блискуче підбирає.
І сварлива
й білобока.
Відгадай, хто
це? (Сорока)
Маленький хлопчик у сірій свитині
По дворах
стрибає, крихти збирає.
(Горобець)
Спритний, невеличкий,
У сіренькій свитці.
Розшукує
пшеничку,
щоб добре
поживиться.
(Горобець)
Сіренький, моторний, на
соняшник
сів,
Надзьобався
добре і далі полетів.
(Горобець)
Ростом він
маленький,
Сірий,
чепурненький,
Справжній
молодець?
Хто він?
(Горобець)
Вона живе в селі і в місті,
Обіч доріг, де є гаї
Роками не міняє місця.
Осівши. В теплії краї
Не кличе діток відлітати,
Аби де стане зимувати.
( Ворона )
Біле як сніг, чорне як жук,
Вертиться як біс і повертається в ліс.
( Сорока )
Маленький, сіренький
На соняшник сів,
Надзьобався добре й далі полетів. ( Горобець)
Пташка невеличка,
В неї білі щічки,
Сірі лапки, чорна шапка,
Фартушок жовтенький,
Голосок тоненький.
Та ж ця пташка невеличка
Називається ... (Синичка)
Всі в блакитнім піджаку,
В рожевій сорочці,
В нас зимою по садку
Гуляють, як гості.
(Снігурі)
Біла латка, чорна латка по дереву скаче.
(Сорока)
Вдень спочиваю,
Вночі літаю.
Маю круглі очі,
Бачу серед ночі.
Хто мене впізнав,
Прошу, щоб сказав.
(Сова)
Вірно людям
я служу,
Їм дерева стережу.
Дзьоб
міцний і гострий маю,
Шкідників
їм добуваю.
(Дятел)
Відгадайте,
діти, хто
носик-долото
має?
Ним комах з
кори виймає,
Про
здоров'я лісу дбає?
(Дятел)
Цілий день працюю в гаї,
Діловито
дзьобом б'ю.
Я не цвяхи
забиваю —
Я комашок дістаю.
(Дятел)
Хоч я не молоток —
По дереву
вдаряю,
Кожнісінький
куток
Обстежити
бажаю.
(Дятел)
Стук-стук-стук:
Лине лісом
перегук.
То ж у
будень і у свято
В лісі
трудиться дзьобатий.
(Дятел)
Спереду — шильце, а ззаду —
вильце,
ззаду — суконце,
а спереду
білий рушничок.
(Синичка)
Уночі
гуляє,
А вдень
спочиває,
Має круглі очі,
Бачить
серед ночі. (Сова)
Удень відпочиває — не видко і не чути,
А уночі
гукає, мов розбишака лютий.
Він
полювати любить,
коли всім
іншим спиться.
Його
бояться люди,
а він людей
боїться.
(Пугач)
Тут і там
вона літає,
і на хвіст плітки збирає.
Що довідається, — все
вмить по лісу рознесе. (Сорока)
У червонім фартушку
птах стрибає по сніжку
і розпитує синичку
про найближчу годівничку. (Снігур)
Вдень вона
лягає спати
Бо всю ніч їй знов літати,
Ловить мишок, гризунів,
З нею їм вже не до снів! (Сова)
Як зима – вона на гілці,
І співа, мов на сопілці...
Жовті груди, чорні крила,
Кусень сала сама з’їла. (Синиця)
Як щось гарно заблищить,
Так вона туди й летить...
У гніздо несе оздоби,
Все красуні до вподоби! (Сорока)
Тук-тук-тук
чути стук,
Та цей звук не від рук.
Птаха дзьобом стовбур б’є ,
Лікарем для лісу є. (Дятел)
Шарада
На голові у
короля
Вона завжди
сіяла.
Змінили
лише "к" на "в" -
"Кар-р-р",
- раптом закричала.
| 
